губна гармоніка

Духовий язичковий музичний інструмент, винайдений в 1821 році німецьким музичним майстром Ф. Бушманом. Повітря, яке вдуває музикант через спеціальні прорізи, спрямовується на металеві язички, закріплені на планці. Існує кілька систем Г.г. — віденська, книтлінгенівська, мелодіон, клавієта, гармонета, гармоніка-флейта, Г.г. системи Ріхтера та інші. Найбільш поширені Г.г. з строєм C, G, F, a. Малюнок 17

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me