гудок

Старовинний слов’янський народний смичковий інструмент з трьома струнами, з яких дві бурдонні настроєні в унісон, а третя — мелодична на квінту вище. На Г. грали смичком, формою подібним до лука, тримаючи інструмент вертикально перед собою.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гудок — гудо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
гудок — -дка, ч. 1》 Механічний свисток для подавання сигналів. 2》 Протяжний низький звук, що утворюється таким свистком. 3》 Старовинний російський струнний смичковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
гудок — ГУДО́К², дка́, ч. Старовинна скрипка з трьома струнами. Над возами напинали шатра, челядники та холопи прив'язували осторонь коней і волів, розставляли короби з начинням, а дехто грав на гуслях та гудках, скликаючи охочих (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
гудок — (-дка) ч. 1. мол.; жарт.-ірон. Зад, сідниці. БСРЖ, 143; ПСУМС, 19; ЯБМ, 1, 250. 2. мол. Жіночий статевий орган. Гудок — пизда (Синопсис станіславський необов'язковий). 2. мол., муз. Саксофон. ПСУМС, 19. 3. мол. Обличчя. ПСУМС, 19. 4. жрм. Даремна розмова. Гудок — даремна розмова. Сленг-лікбез 5. Словник жарґонної лексики української мови
гудок — від гудка́ до гудка́. Від початку до кінця, весь час; повністю. І Чинбас місяць — від гудка до гудка — одтарабанив у цеховій підсобці (М. Рудь). Фразеологічний словник української мови
гудок — СИРЕ́НА (звук такого сигналу), ГУДО́К. В розчинене вікно разом із свіжим.. повітрям линув гомін перехожих, сирени автомашин (М. Ткач). Словник синонімів української мови
гудок — ГУДО́К, дка́, ч. 1. Механічний свисток для подавання сигналів. Ця ж фабрика [штучного шовку] виробляла делікатні речі, тому й голос її гудка був дуже делікатний (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах
гудок — Гудок, -дка м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895. Словник української мови Грінченка