домра

(тюркське) — старовинний (XVI ст.) народний струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом , довгим грифом, трьома або чотирма струнами. Триструнна Д. настроюється за квартами, чотириструнна — за квінтами (як скрипка чи мандоліна). Звук видобувається плектром (медіатором). Ранішетриструнну Д. використовували скоморохи, які створили родину Д. — домришка, домра, домра басиста. В ХІХ ст. В.Андреєв реконструював триструнну Д. і включив її до складу оркестру народних інструментів. В Україні поширена чотириструнна Д., яка входить до оркестру народних інструментів і має такі різновиди: Домра – пікколо (стрій — с1, g1, d2, a2); Домра — прима (g, d1, a1, e2); Домра – альт (c, g, d1, a1); Домра — тенор (G, d, a, e1); Домра — бас (C, G, d, a); Домра — контрабас (E1, A1, D, G). Як сольний інструмент Д. Застосовується рідко, хоча окремі музиканти (Ф.Коровай, М.Т.Лисенко та ін.) демонструють її віртуозні можливості.