жига

1. Західноєвропейський струнний смичковий інструмент, особливо поширений серед жонглерів у XIII — XIV ст. 2. Старовинний англійський танець кельтського походження, який зберігся в Ірландії й у наші часи. Для Ж. характерні 'тріольність' руху, тридольність розміру (3/8, 6/8, 9/8 і т.д.) і виконання в дуже швидкому темпі. 3. Заключна четверта частина танцювальної сюїти в музиці XVII — XVIII ст.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жига — жи́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жига — джига, -и, ж. 1》 Середньовічний смичковий музичний інструмент. 2》 Старовинний англійський парний танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жига — И, ч. Донощик. Будь обережним з товаришем Н. Він — факультетський жига, а навіщо тобі проблеми? * шоха, шістка. Словник сучасного українського сленгу
  4. жига — жи́га, джи́га (англ. jig) 1. Середньовічний смичковий музичний інструмент. 2. Старовинний англійський парний танець кельтського походження, пізніше – салонний. Словник іншомовних слів Мельничука