1. Словник-довідник музичних термінів

каденція

(іт. cadenza — закінчення) — 1. Мелодичний або гармонічний зворот (послідовність акордів), який закінчує музичний твір, його частину або окрему побудову (речення, період), встановлюючи певну тональність твору або його частини. К. поділяються на повні, що закінчуються тонікою, половинні, із закінченням на домінанті, рідко на субдомінанті та перервані, коли відбувається відхилення від тоніки. 2. Вільна віртуозна вокальна або інструментальна імпровізація (найчастіше в концертах); як правило, це соло виконавця перед закінченням арії чи п’єси. Раніше композитори надавали виконавцям право створювати К., однак Л.В.Бетховен почав сам записувати К., що надало творам органічної завершеності.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каденція — Каде́нція: — кінцівка [41] — скликання (суду, законодавчих зборів), кінцівка [47] — (се́йму): період діяльності сейму від виборів до виборів [46-1] — Каде́нція сейму: період діяльності сейму від виборів до виборів [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. каденція — каде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. каденція — -ї, ж. 1》 Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без супроводу. 2》 Те саме, що каданс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. каденція — Урядочас Словник чужослів Павло Штепа
  5. каденція — КАДЕ́НЦІЯ², ї, ж. Період, упродовж якого здійснюються повноваження того чи того органу або посадової особи. Відповідно до нового Закону “Про вищу освіту” ректор не може перебувати на посаді більше двох каденцій (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. каденція — Рима див. катенція Словник застарілих та маловживаних слів
  7. каденція — каде́нція (італ. cadenza, від лат. cado – падаю, припиняюся) 1. Те саме, що й каданс. 2. Сольний епізод імпровізаційного характеру в інструментальному концерті. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. каденція — I максимальний термін чинності повноважень виборного чи призначеного на посаду представника влади. II у музиці: 1. мелодійно-гармонічна форма, якою закінчується твір або його частина; 2. віртуозний сольний епізод у концерті (як самостійний музичний твір); колись виконувалась імпровізовано. Універсальний словник-енциклопедія
  9. каденція — КАДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без супроводу. 2. Те саме, що када́нс. — В них [церковних ладах] .. Словник української мови в 11 томах