крота
(англ. crowd) — старовинний струнний смичковий інструмент з чотирикутним дерев’яним корпусом, шийкою з грифом та 4 струнами над грифом і 2 — збоку. Був поширений до кінця XVIII ст.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крота — -и, ж. Струнний смичковий музичний інструмент, спершу був щипковим. Великий тлумачний словник сучасної мови