крота

(англ. crowd) — старовинний струнний смичковий інструмент з чотирикутним дерев’яним корпусом, шийкою з грифом та 4 струнами над грифом і 2 — збоку. Був поширений до кінця XVIII ст.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крота — -и, ж. Струнний смичковий музичний інструмент, спершу був щипковим. Великий тлумачний словник сучасної мови