кінестезія
(від гр. kinesis — рух, здатність до руху) — м’язові відчуття, пов’язані з положенням або напрямом руху певної частини тіла людини. К. має важливе значення у музичному навчанні, зокрема, диригування та гри на музичному інструменті. Теорія К. ґрунтується на подразненні особливих механічних рецепторів у м’язах, суглобах, зв’язках та ін. Особливо актуальною для реалізації К. в музичному навчання є запропонована М.О.Бернштейном теорія побудови рухів.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінестезія — кінестезі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кінестезія — -ї, ж. М'язове відчуття, відчуття позиції або напряму руху тієї чи іншої частини тіла. Мовленнєва кінестезія — відчуття позиції і переміщення органів, що беруть участь у мовленні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінестезія — КІНЕСТЕЗІ́Я, ї, ж., фізіол. М'язові відчуття, пов'язані з положенням або напрямом руху певної частини тіла людини. Теорія кінестезії ґрунтується на подразненні особливих механічних рецепторів у м'язах, суглобах, зв'язках і т. ін. (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кінестезія — Відчуття розташування і руху частин тіла відносно самого себе, без участі зору, за допомогою рецепторів, які реєструють зміну напруження у м'язах, сухожиллях і суглобах. Універсальний словник-енциклопедія