ларго
(іт. largo — широко) — широкий, дуже повільний темп, найповільніший з темпів, які застосовуються в творах величного, урочистого або скорботного характеру. В XVIII ст. Л. вважали дуже повільним темпом, удвічі повільнішим за адажіо, хоча практично вони відрізнялись не стільки темпом, скільки характером звучання. Див. Додаток ХІ.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ларго — Ла́рго прізвище Орфографічний словник української мови
- ларго — незм. і невідм., с., муз. 1》 Найповільніший темп виконання. 2》 Назва музичного твору (або його частини), написаного в цьому темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ларго — ЛА́РГО, невідм., с., муз. 1. присл. Дуже повільно, урочисто. Основні повільні музичні темпи в порядку зростання: ларго, ленто, адажіо (з навч. літ.). 2. Музична п'єса або частина твору (сонати, симфонії тощо) такого темпу і характеру. Словник української мови у 20 томах
- ларго — ла́рго (італ. largo, букв. – широкий) 1. муз. Найповільніший темп. 2. Назва музичного твору (або частини його), написаного в цьому темпі. Словник іншомовних слів Мельничука