літургія
(гр. leturgia — дослівно: загальнонародна справа) — найважливіше високе богослужіння православної церкви, що відбувається, як єдність читання і співів та містить молитви, присвячені таїнству Святого Причащання. Музичний компонент Л. – це великий циклічний хоровий твір для антифонного та респонсорного співу. Співи Л. поділяються на незмінні, які виконуються завжди, і змінні, що входять до певних свят. За релігійними джерелами Л. започаткував Ісус Христос на Таємній вечері. Історія розрізнює Л. Василя Великого та Іоанна Златоустого. За складом ці Л.подібні та утворюють три розділи – Проскомидії (посвята Різдву, спів на честь діви Марії, співи про апостолів, святих, здоров’я людей та пам’ять померлим); Л.Оглашенних (співи про прийняття хрещення, антифони “Єдинородний Сине”, “Святий Боже” та ін.); Л.Вірних (“Хвала і вдячність Богу”, “Херувимська”, “Достойно єсть” та ін). Л за чином Переосвячених Дарів для виконання під час Великого посту та Страсної седмиці та ін. свят склав Г.Двоєслів. Це – стихири на честь Ісуса Христа, Діви Марії, святих, співи “Блажен муж”, “Хваліть ім’я”, “Да справиться молитва моя” та ін. До XVII ст. Л. виконувалась одноголосно різними розспівами та записувалась в ірмологійних книгах. З середини XVII ст. створювались багатоголосні піснеспіви Служби Божої, що утворювали склад Л., який відрізнявся від жорстко регламентованихкатолицької та протестантської меси певною довільністю вибору складників – піснеспівів. . До відомих Л. належать твори М.Дилецького, С.Пекалицького, В.Титова, Ф.Редрикова, В.Титова, М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя, О.Гречанінова, М.Леонтовича, К.Стеценка, О.Кошиця, М.Черепніна, С.Рахманінова, П.Чайковського, П.Чеснокова та ін. композиторів.
Значення в інших словниках
- літургія — літургі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- літургія — ц., обідня відправа <�служба Божа, Богослужба, Богослуження>, обідня. Словник синонімів Караванського
- Літургія — Центральне богослужіння добового кола, під час якого відбувається Таїнство Євхаристії; Служба Божа; рідко Євхаристія; заст. Обідня Словник церковно-обрядової термінології
- літургія — I -ї, ж. Християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою. Л. православної церкви – обідня, католицької – меса. II -ї, ж. Спершу громадський обов'язок, а згодом державна повинність у давньогрецьких полісах, яку несли багаті громадяни та метеки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літургія — ЛІТУРГІ́Я, ї, ж. Богослужіння у православній, католицькій та греко-католицькій церквах з приношенням Святих Дарів, основою якого є святе таїнство євхаристії. З церкви розлягався голосний на ціле село, протяглий спів літургії (І. Словник української мови у 20 томах
- літургія — літургі́я (грец. λειτουργία, букв. – громадська повинність, служіння) церковна відправа у християнстві, під час якої виконуються обряди, пов’язані з «таїнством» причащання. Словник іншомовних слів Мельничука
- літургія — Публічний культ Церкви, у якому через видимі знаки здійснюється освячення людини. Універсальний словник-енциклопедія
- літургія — ЛІТУРГІ́Я, ї, ж. Те саме, що обі́дня. З церкви розлягався голосний на ціле село, протяглий спів літургії (Фр., II, 1950, 196); Кузюткін.. гаряче молився під час усієї літургії до моменту причастя (Бурл., Напередодні, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах
- літургія — (грец. — загальна справа) Головне богослужіння для здійснення таїнства причастя (євхаристії), що відбувається у християнських церквах і відображається при оздоблення інтер'єрів та фасадів. Архітектура і монументальне мистецтво