1. Словник-довідник музичних термінів

метрика

(від гр. metron — міра, розмір) — 1. Наука про метр, в давньогрецькій музичній теорії — розділ про правила упорядкування слів та послідовність музичних тривалостей, у пізніші часи — розділ поетики, звідки знову поширюється на теорію музики як учення про музичний метр — такт, його групування та побудову, а також елементи музичної форми.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метрика — ме́трика 1 іменник жіночого роду ритміка ме́трика 2 іменник жіночого роду документ розм. Орфографічний словник української мови
  2. метрика — див. СВІДОЦТВО. Словник синонімів Караванського
  3. метрика — I -и, ж. 1》 Вчення про віршові розміри й ритми в поезії. || Будова вірша за певним розміром. || Розміри вірша. 2》 муз. Те саме, що метр II 2). 3》 муз. Наука про метр (див. метр II 2)). II -и, ж., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. метрика — Свідоцтво (народження) Словник чужослів Павло Штепа
  5. метрика — МЕ́ТРИКА¹, и, ж. 1. Учення про віршові розміри й ритми в поезії; // Будова вірша за певним розміром. З роками в поезії Шевченка все більше й більше переважає чотиристопний ямб, все строгішою робиться метрика, що не заважає ритмічному багатству (М. Словник української мови у 20 томах
  6. метрика — ме́трика свідоцтво про народження чи хрещення (м, ср, ст) ◊ ви́тягнути ме́трику вул. обдурити, ошукати (ст)|| = виківати ◊ перене́сти ме́трику сполонізуватися, змінити українську метрику на таку, яка підтверджує польське походження... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. метрика — • метрика (грец. μετρικη, від μετρον — міра) - сукупність нормативних принципів організації та будови вірша й віршування, система правил про взаємозалежність складових елементів віршової мови. У вузькому розумінні М. — вчення про віршові розміри (див. Українська літературна енциклопедія
  8. метрика — ме́трика I (грец. μετρική, від μέτρον – міра) 1. Сукупність законів про будову вірша й віршування. 2. Сукупність конкретних виявів метра (2) в музиці, акцентних співвідношень звуків і співзвуч. II (польс. metryka, від лат. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. метрика — В допоміжних історичних дисциплінах книга записів виданих документів і здійснених громадсько-правних дій, ведених у канцелярії правителя; звичайне свідоцтво, напр., хрищення, шлюбу. Універсальний словник-енциклопедія
  10. метрика — Ме́трика, -ки, -ці; -рики, -рик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. метрика — МЕ́ТРИКА¹, и, ж. 1. Вчення про віршові розміри й ритми в поезії; // Будова вірша за певним розміром. З роками в поезії Шевченка все більше й більше переважає чотиристопний ямб, все строгішою робиться метрика... Словник української мови в 11 томах
  12. метрика — рос. метрика витяг з метричної книги про дату народження людини; свідоцтво про народження. Eкономічна енциклопедія
  13. метрика — Ме́трика, -ки ж. Метрическая запись, метрическое свидѣтельство. Се купимо попові гостинець, то він у метрику не так буде дозиратись. Г. Барв. 184. А тут метрики не позаписувані! Левиц. І. Словник української мови Грінченка