мецо-сопрано
(іт. mezzo — середній та сопрано) — жіночий голос, середній між сопрано і контральто. Діапазон від а до b2, ноти записують в скрипковому ключі. Для такого голосу написано партії Кармен в однойменній опері Ж.Бізе, Марфи в опері 'Хованщина' М.Мусоргського, Соломії в опері 'Богдан Хмельницькій' К.Данькевича та ін.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мецо-сопрано — ме́цо-сопра́но 1 іменник середнього роду голос ме́цо-сопра́но 2 іменник жіночого роду, істота співачка Орфографічний словник української мови
- мецо-сопрано — невідм. 1》 с. Жіночий голос, середній за регістром. 2》 ж. Про співачку з таким голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мецо-сопрано — МЕ́ЦО-СОПРА́НО, невідм. 1. с. Жіночий голос, середній за регістром. До конкурсів з класичного співу будуть допущені чоловічі голоси (тенор, баритон, бас) і жіночі (сопрано, мецо-сопрано, контральто) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- мецо-сопрано — 1. жіночий голос у середньому діапазоні між сопрано та альтом; види: ліричне м. (a-g2), драматичне м. (g-b2); 2. співачка з таким голосом. Універсальний словник-енциклопедія