музична психологія

Наука, що вивчає психологічні закономірності, механізми та умови музичної діяльності людини, їх вплив на сприймання музичного мовлення, формування, функціонування і еволюцію музичних засобів. М.п. тісно пов’язана з загальною психологією, психофізіологією, психолінгвістикою, акустикою, педагогікою та іншими науками. Охоплюючи всі види музичної діяльності — сприймання, створення, виконання, оцінювання, аналіз музичних явищ, М.п. поширюється на ряд взаємопов’язаних галузей, об’єднуючи їх в єдину цілісність. В становлення і розвиток вітчизняної М.п. певний внесок зробили Л.Бочкарьов, М.Блінова, Г.Бриль, Н.Ветлугіна, Н.Вишнякова, М.Гарбузов, А.Готсдінер, Л.Григоровська, Г.Кечхуашвілі, О.Костюк, В.Медушевський, В.Морозов, А.Муха, Є.Назайкінський, С.Науменко, В.Остроменський, Л.Переверзєв, А.Пілічяускас, К.Платонов, Ю.Рагс, Г.Ригіна, О.Ростовський, О.Рудницька, Г.Тарасов, Б.Теплов, Л.Хлебнікова, Є.Юцевич, В.Яконюк та інші.