музична форма

1. Цілісно організована система виражальних засобів музики (мелодія, ритм, гармонія, тембр тощо), яка сприяєвтіленню в звучанні емоційно-образного змісту. 2. Побудова й структура музичного твору, співвідношення його частин. Основними елементами М.ф. є мотив, фраза, речення, період. Різні способи співставлення і розвитку елементів М.ф. зумовлюють появу різноманітних утворень — двочастинної, тричастинної, сонатної, варіаційної, куплетної, циклічної, вільної та ін. М.ф. Взаємовплив та єдність змісту і форми музичного твору — одночасно головна умова та ознака його художньої цінності.