1. Словник-довідник музичних термінів

мікст

(лат. mixtus — мішаний) — мішаний регістр співацького голосу, в якому поєднуються т.з. 'головне' та 'грудне' звучання, що забезпечує зменшення різниці якості їх звучання. З фізіологічного погляду М. пояснюється перебудовою однофазової схеми надходження звукових імпульсів (частотою до 500 гц) від центрів головного мозку на двофазову (частотою до 1000 гц) і т.д. залежно від типу голосу. Добре навчені співаки володіють мікстовим звучанням на такому рівні, що дозволяє вважати його 'єдинорегістровим' (М.Микиша). Володіння М. є показником високого рівня вокальної майстерності, набутої внаслідок тривалого навчання, оскільки голоси, 'від природи' обдаровані М., зустрічаються надто рідко.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мікст — мікст іменник чоловічого роду регістр голосу Орфографічний словник української мови
  2. мікст — 1. р. -а. Поїзд з вагонами різного призначення: поїзд-мікст. 2. р. -а. Особа з комбінованим ураженням (отруйними речовинами й пораненням тощо). 3. р. -у. У спорті – виступ у змішаній парі – чоловіка й жінки. 4. р. -у. Змішаний регістр співочого голосу. Літературне слововживання
  3. мікст — -а, ч. 1》 муз.Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2》 у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст — поїзд із вагонів різного призначення. 3》 спорт. Виступ у мішаній парі (чоловік і жінка). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мікст — МІКСТ, а, ч. 1. муз. Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2. у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст. 3. у знач. невідм. прикм., спорт. Спортивний виступ у змішаній парі. Словник української мови у 20 томах
  5. мікст — (англ. mixed, від лат. mixtus – змішаний) 1. Поїзд з вагонів різного призначення. 2. спорт. Виступ у мішаній парі (чоловік і жінка). 3. Особи з комбінованим ураженням (напр., отруйними речовинами й пораненням). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мікст — МІКСТ, а, ч. 1. муз. Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2. у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст. Словник української мови в 11 томах