натхнення

Особливий психічний стан піднесення творчих потенцій митця як активізації психофізіологічних процесів, зосереджених на певній меті, що відбувається внаслідок концентрації всіх почуттів, духовних і фізичних зусиль на об’єкті творчості. Н. значною мірою залежить від розвитку виконавської майстерності та таланту музиканта.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натхнення — (одухотворений порив до діяльності) наснага, окрилення, (про митців) жарт, муза, пегас. Словник синонімів Полюги
  2. натхнення — натхне́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. натхнення — див. НАДХНЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. натхнення — -я, с. Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Творче натхнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. натхнення — НАТХНЕ́ННЯ, я, с. Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Романик знову ковтнув води, ніби цілющого трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  6. натхнення — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
  7. натхнення — НАТХНЕ́ННЯ, я, с. Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Романик знову ковтнув води, ніби цілющого трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  8. натхнення — Натхне́ння, -ня с. = надхнення. Словник української мови Грінченка