осмогласся

= осмогласіє

система гласів, встановлена І.Дамаскіном, яка застосовувалась у музичному супроводі богослужіння християнської церкви. Назва О. походить від того, що кожний окремий спів — глас виконувався протягом кожного з 8 днів служби з 8 тижнів свята Пасхи. О. як музична система сформувалась у Візантії в XIII — XIV ст. Лади О. поділялись на основні — автентичні та непрямі — плагальні. До автентичних належали: дорійський (з тонікою ре), фригійський (мі), лідійський (фа), міксолідійський (соль) лади. Плагальні лади будувались таким чином, що тонікою кожного автентичного ладу був ІV ступінь плагального, зберігаючи при цьому початкове значення. Плагальні лади мали такі ж назви, як основні, але з префіксом гіпо- (див. Додаток XVII). В римській католицькій церкві використовувалась та ж система діатонічних послідовностей ладів, яка має назву григоріанської, але в ній автентичними були непарні, а плагальними — парні лади. Становлення О. в Київській Руси відбувалось в ХІІ ст. і мало назву знаменного співу.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me