педагогіка
(від гр. paidagogike — виховування) — наука про закономірності виховання, навчання і освіту людини, спільну діяльність учня і викладача на ґрунті гуманізму, взаєморозуміння, взаємоповаги та взаємодії, єдності мети, завдань, інтересів і прагнень. До системи П. належать і галузі музичної педагогіки — вокальна, інструментальна, хорова тощо, які своєю чергою розгалужуються на окремі складники.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- педагогіка — педаго́гіка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- педагогіка — [пеидагог'іка] -кие, д. і м. -г'іц'і Орфоепічний словник української мови
- педагогіка — -и, ж. Наука про виховання, освіту й навчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- педагогіка — ПЕДАГО́ГІКА, и, ж. Наука про виховання, освіту й навчання. – Але ж, прошу пані, – втратила терпець Олина співрозмовниця, – новітня педагогіка надає дуже великої ваги дошкільному вихованню (Ірина Вільде); Народна педагогіка. Словник української мови у 20 томах
- педагогіка — педаго́гіка (від грец. παιδαγωγική – майстерність виховання) наука про виховання, освіту й навчання підростаючого покоління. Словник іншомовних слів Мельничука
- педагогіка — Наука про виховання, його цілі, методи, засоби й організаційні форми; займається процесами свідомого і цілеспрямованого впливу на розвиток людини у всіх фазах її життя. Універсальний словник-енциклопедія
- педагогіка — Педаго́гіка, -ки, -ці; -гіки, -гік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- педагогіка — ПЕДАГО́ГІКА, и, ж. Наука про виховання, освіту й навчання. — Але ж, прошу пані, — втратила терпець Олина співрозмовниця, — новітня педагогіка надає дуже великої ваги дошкільному вихованню (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах