пентахорд
(від гр. pente — поять і chorde — струна) — 1. П’ятиступеневий звукоряд діатонічного ладу в межах чистої квінти. 2. Гамоподібна послідовність п’яти ступенів, побудована від будь-якого ступеня ладового утворення.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пентахорд — -а, ч., муз. 1》 Звукоряд з п'яти послідовно розташованих ступенів у межах чистої квінти. 2》 Гамоподібна послідовність п'яти ступенів, побудована від будь-якого ступеня ладового утворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пентахорд — пентахо́рд (від пента.. і ...хорд) п’ятиступеневий звукоряд у межах квінти. Словник іншомовних слів Мельничука