пентахорд

(від гр. pente — поять і chorde — струна) — 1. П’ятиступеневий звукоряд діатонічного ладу в межах чистої квінти. 2. Гамоподібна послідовність п’яти ступенів, побудована від будь-якого ступеня ладового утворення.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пентахорд — -а, ч., муз. 1》 Звукоряд з п'яти послідовно розташованих ступенів у межах чистої квінти. 2》 Гамоподібна послідовність п'яти ступенів, побудована від будь-якого ступеня ладового утворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пентахорд — пентахо́рд (від пента.. і ...хорд) п’ятиступеневий звукоряд у межах квінти. Словник іншомовних слів Мельничука