перечиння

= заперечування

1. Суперечність між звуком натурального ступеня в одному голосі та його альтерованою зміною в іншому голосі (часто в іншій октаві), яка створює враження фальшивого звучання. 2. Прийом голосоведення, коли у різних голосів двох суміжних акордів зустрічаються звуки одного ступеня у хроматично зміненому вигляді. П. звучить гостро, часом фальшиво.