полігармонія

(від гр. poly — багато і гармонія) — складна звукова структура, яка об’єднує прості структури (акорди, ладові звукоряди тощо). Види П.: поліакорд, полімодальність, політональність, поліладовість, поліметрія, поліритмія та ін. Функціонально П. полягає в утворенні нових звукових якостей, які відсутні у її складових частинах.