ритм-енд-блюз

(англ.) — урбанізована модифікація блюзу, яка розвинулась на межі 1930-1940-х років в негритянських гетто великих промислових центрів — Детройту, Нью-Йорку, Чикаго та ін. Р.е.б. вирізняє екзальтованість та експресія, підсилення інструментального начала, більш швидкі темпи, енергійний біт, що досягається чергуванням масивного та гучного удару на першій та третій долях з уривчастим сухим акцентом на другій та четвертій. Р.е.б. виконує вокаліст в супроводі саксофону, гітари, фортепіано, контрабасу та ударних, з пізнішим додаванням електрогітари і електрооргану, а спів характеризувався емоційним напруженням, гучним звучанням, підкреслюванням блю ноутс, застосуванням фальцетного звучання, будуючись на безперервному перегукуванні коротких риффів співака і саксофону. Р.е.б. був поширений до середині 1950 років.