розмір

Кількісна характеристика тактового метру, яка показує число ритмічних долей в такті. Позначається як дріб без риски між чисельником та знаменником на початку нотного тексту або під час зміни метра. Р. деяких складних тактів позначаєтьсяспеціальними знаками (див. Додаток ХІІ).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмір — розмір, об’єм, обсяг Чи є різниця між цими словами, чи вони абсолютні синоніми, котрі можна довільно вживати на свою вподобу? Іменник розмір ставлять тоді, коли йдеться про величину чогось в одному або в усіх вимірах. “І ось, нарешті, вершина. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розмір — ро́змір іменник чоловічого роду розмі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. розмір — Величина; (книги) формат; (кризи) маштаб; (зброї) калібр; (витрат) обсяг; (вірша) звукова будова; мн. РОЗМІРИ, т. габарити. Словник синонімів Караванського
  4. розмір — див. величина Словник синонімів Вусика
  5. розмір — [розм'ір] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  6. розмір — I р`озмір-у, ч. 1》 Кількісна оцінка. || Лінійна величина. || Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. || Номер, що вказує на величину якого-небудь одягу, взуття. 2》 Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. розмір — РОЗМІ́Р, у, ч., заст. Частина зернового хліба, яку залишали мірошникові за помел; мірчук. Ще недавно діди сиві Млинів доглядали Та з унуків розмір брали, Панові зсипали (П. Куліш). РО́ЗМІР, у, ч. Словник української мови у 20 томах
  8. розмір — розмір, розмірова плата зерном, що збиралася в млинах за помел, мірчук Словник застарілих та маловживаних слів
  9. розмір — ВЕЛИЧИНА́ (обсяг, протяжність, площа й т. ін. того, що певним чином вимірюється), РО́ЗМІР, ВЕЛИ́КІСТЬ, ВЕЛИЧІ́НЬ, ФОРМА́Т розм. Їх (бочок) було багато, ..всякої величини (Г. Хоткевич); На сторінці.. Словник синонімів української мови
  10. розмір — Ро́змір, -ру; -міри, -рів (від мі́ра) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. розмір — РО́ЗМІР, у, ч. 1. Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються, приймають незвичайні розміри (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. розмір — Розмір, -ру м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. н. п. 3) = розмірач. Сумск. у. Словник української мови Грінченка