свінг

(англ. swing — балансування, качання) — 1. Ритмічний феномен, один з визначальних елементів джазу, де ритмічна пульсація характеризується неспівпаданням акцентів мелодичної та ритмічної ліній. С. пов’язаний з поділом метричного часу рівномірної ритмічної пульсації на дрібні частини з метою створення необмежених можливостей для використання ритмічних акцентів. С. не має точного вимірювання або запису і залежить від темпераменту, індивідуального відчуття стилю та емоційної образності музики кожним виконавцем. С. є основним прийомом джазової поліметрії, створюючи ефект уявного збільшення темпу, а уміння музиканта 'балансувати» між неспівпаданнями визначає сутність терміну, який виконавці називають джайв. 2. Стиль джазу, який сформувався і набув розвитку та величезної популярності в період між 1935 — 1945 роками в концертах біг-бендів Ч.Барнета, К.Бейсі, Х.Джеймса, братів Д. і Т.Дорсі, Г.Грея, Б.Гудмена, Д.Елінгтона, Г.Міллера, Т.Уїлсона, А.Шоу та інших. Серед С. — вокалістів найбільш відомі Ф.Синатра, Б.Кросбі, Н.Кінг Кол та інші. У С. знайшли віддзеркалення тенденції оркестрів 1920-х років, які сполучали риси 'хот' і 'світ' — джазу. У С. відсутня колективна імпровізація, а на перший план виступають аранжування та сольна імпровізація, яку виконували на фоні рифа — типового для С. прийому. Носієм ритму є великий барабан, при цьому акцентуються не дві, а всі чотири долі такту. Для С. характерне масивне і повне звучання, застосування унісону або перегукування оркестрових груп. Концертний С. забезпечував виконавцям найбільш масове захоплення публіки в історії популярної музики, ставши єдиним джазовим стилем, що зажив нечуваного поширення.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свінг — свінг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. свінг — -у, ч. 1》 У боксі – боковий удар зі значної віддалі. 2》 Ритмічний феномен, один із визначальних елементів джазу, у якому ритмічна пульсація характеризується незбіганням акцентів мелодичної та ритмічної ліній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свінг — СВІНГ, у, ч. 1. спорт. У боксі – боковий удар із значної відстані. 2. муз. Один з різновидів джазу, для якого, для якого характерна сольна імпровізація, великий склад виконавців. 3. фін. Словник української мови у 20 томах
  4. свінг — У, ч. Нетрадиційний спосіб інтимних стосунків, коли кілька пар обмінюються своїми партнерами. Відрізняється від групового сексу своєю організованістю. Ти ще не доріс до свінгу, так що мовчи у тряпочку. Словник сучасного українського сленгу
  5. свінг — (-у) ч.; мол. Груповий секс. Кохання, а точніше, секс на чотирьох, свінг, набуває все більшої популярності у США і Європі (ВЗ, 15.08.2001). Словник жарґонної лексики української мови
  6. свінг — (англ. suing) межа взаємного кредитування сторонами клірингових розрахунків. При тимчасовому перевищенні с. країна-кредитор може зупинити товарні поставки або вимагати від країни-боржника покриття цього сальдо. Економічний словник
  7. свінг — (англ. swing, букв. – коливання, розмах) у боксі – боковий удар із значної віддалі. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. свінг — рос. свинг 1. Верхня межа клірингового кредитування, клірингових взаємних розрахунків, що здійснюються фірмами за двосторонніми угодами; встановлюється фірмами у процентному відношенні до обсягу товарообороту сторін. Eкономічна енциклопедія