секвенція

(від лат. sequor — іду слідом, продовжую) — 1. Вид релігійних співів середньовічної музиці, які виникли з юбіляції та виконувались після 'Alleluia' на різні голосні. 2. Послідовне переміщення мелодичного або гармонічного звороту тими ж голосами на іншій висоті, що йде за першим проведенням як його продовження. С., що проходить в одній тональності, зветься тональною, С., викладена в різних тональностях — модулюючою.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

секвенція — Секве́нція: — повторення, наслідування [34] — різновид середньовічних католицьких культових пісень [38] Словник з творів Івана Франка
секвенція — секве́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
секвенція — -ї, ж., муз. 1》 Повторення того самого наспіву на різних ступенях висхідної або низхідної гами. 2》 Різновид середньовічних католицьких культових пісень. Великий тлумачний словник сучасної мови
секвенція — СЕКВЕ́НЦІЯ, ї, ж., муз. 1. Повторення того самого наспіву на різних ступенях висхідної або низхідної гами. Секвенції застосовує [Д. Січинський] як засіб емоційного напруження (з наук.-попул. літ.). 2. Різновид середньовічних католицьких культових пісень. Словник української мови у 20 томах
секвенція — секве́нція (лат. sequentia – слідування) повторення якогось музичного мотиву на різних ступенях висхідної або низхідної гами. Словник іншомовних слів Мельничука
секвенція — Жанр середньовічної літургійної поезії, у супроводі мелодії відома від IX ст.; пізніше (XII-XIII ст.) с. наближена до гімну (Stabat Mater); генетично с. пов'язується із покладенням тексту на мелізмати аллилуї. Універсальний словник-енциклопедія
секвенція — СЕКВЕ́НЦІЯ, ї, ж., муз. 1. Повторення того самого наспіву на різних ступенях висхідної або низхідної гами. Секвенції застосовує [Д. Січинський] як засіб емоційного напруження (Укр. клас. опера, 1957, 285). 2. Різновид середньовічних католицьких культових пісень. Словник української мови в 11 томах