симфонічна поема

Великий симфонічний твір, де в музичних образах втілений конкретний сюжет, поетична або філософська ідея (напр.,'Фатум' П.Чайковського, 'Моя батьківщина' Б.Сметани, 'Каменярі' С.Людкевича та ін.). Жанр С.п. започаткований Ф.Лістом і розвинений К.Сен-Сансом, С.Франком, Р.Штраусом, Я.Сібеліусом, А.Дворжаком, М.Регером, О.Респігі, О.Скрябіним, А.Шенбергом, Р. Глієром, Б.Лятошинським, О.Тактакішвілі, К.Караєвим та іншими.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симфонічна поема — Програмний твір для оркестру у формі, яка залежить від позамузичної ідеї, навіяної назвою, літературним коментарем, переважно в одній частині; була гол. формою неореалізму; перші с.п. творив Ф. Ліст (Що чутно в горах, Прелюд). Універсальний словник-енциклопедія