ска

(англ. skу — небо) — 1. Назва стилю популярної музики, який з’явився наприкінці 1950-х років на Ямайці внаслідок змішування елементів ритм-енд-блюзу і народної музики Ямайки. Оригінальність С. визначається рифовим звучанням духових інструментів і гітар, а також 'неохайним' ритмом, зокрема, акцентами на 2 і 4 долі метричного часу. Типовими для С. є життєрадісні екзотичні шлягери на теми кохання . З 1960 років С. відомий як блю-біт, що разом з мігрантами потрапив до Англії. Залишаючись протягом 1960 – 70-х років суто 'расовою', музика С. набула популярності на початку 1980-х років і спільно з фольклором інших етнічних меншин зусиллями манчестерської фірми '2-Тоун' домоглася успіху на світовому рівні.