1. Словник-довідник музичних термінів

співзвуччя

Одночасне звучання кількох звуків. Основні видиС.: а) унісон — одночасне звучання кількох звуків однієї висоти; б) інтервал — одночасне звучання двох звуків різної висоти; в) акорд -одночасне звучання трьох або більше звуків різної висоти.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співзвуччя — співзву́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співзвуччя — -я, с. 1》 муз. Поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні. 2》 книжн. Злагоджене, гармонійне звучання. 3》 У віршуванні – повторення подібних голосних звуків, а також схоже звучання кінців рядків; асонанс, рима. 4》 перен. Внутрішня подібність, відповідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співзвуччя — СПІВЗВУ́ЧЧЯ, я, с. 1. муз. Поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні. В багатокуплетних обробках [В. С. Косенка] кожен новий розділ (куплет) гармонізовано новими фактурними, ладо-гармонічними прийомами... Словник української мови у 20 томах
  4. співзвуччя — ГАРМО́НІЯ муз. (гармонійне поєднання звуків), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, КОНСОНА́НС. Він (Бетховен) чув лиш бунт німих стихій і з них, у пінній пристрасті своїй, Складав гармонії (М. Рильський); В багатокуплетних обробках (В. Словник синонімів української мови
  5. співзвуччя — СПІВЗВУ́ЧЧЯ, я, с. 1. муз. Поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні. В багатокуплетних обробках [В. С. Косенка] кожен новий розділ (куплет) гармонізовано новими фактурними, ладо-гармонічними прийомами... Словник української мови в 11 томах