1. Словник-довідник музичних термінів

стихира

(гр. stihiron — написане стихами) — жанр візантійської і давньоруської гімнографії на вірші строфічної побудови. С. підпорядкована системі осмогласія. С., які мають власну мелодію, називаються самогласними, а укладені на їх подобу — подобнами.До богослужбовій практиці застосовуються такі С., як “Господи возвах”, “Хваліть Господа з небес”, “Слава Отцю і Сину і Святому духу” та ін. С., які мають власну мелодію, називаються самогласними, ті, що мають схожість з ними — подобнами.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стихира — стихи́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стихира — Піснеспів, який складається з певної кількості стихів, яким супроводжують виконання псалмів; стих Словник церковно-обрядової термінології
  3. стихира — СТИХИ́РА, и, ж. Церковна пісня з біблійним сюжетом. Незабаром .. поняв [зрозумів Харко] добре і читати, і писати; єрмолой [збірник церковних пісень] увесь проспіва, стихирі [стихири] усякі (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. стихира — Похвальна вечірня і ранкова пісня під час богослужіння, церковний піснеспів Словник застарілих та маловживаних слів
  5. стихира — -и, ж. Церковна пісня з біблійним сюжетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стихира — СТИХИ́РА, и, ж. Церковна пісня з біблійним сюжетом. Незабаром.. поняв [зрозумів Харко] добре і читати, і писати; єрмолой [збірник церковних пісень] увесь проспіва, стихирі [стихири] усякі (Кв.-Осн., II, 1956, 481). Словник української мови в 11 томах