тарілки

(від гр. cymbales — кимвал) — старовинний музичний ударний інструмент з родини ідіофонів, який складається з двох кованих металевих дисків у формі кола з чашкоподібними підвищеннями (зотвором) в центрі. Звук Т. — різкий, дзвінкий, без певної висоти видобувається ударом однієї Т. по іншій, а також паличкою від малого барабану, колотушкою від литавр, щіточками і т.д. Відрізняються різні за розміром Т. — малі (діаметром 25-35 см), середні (37 — 45 см), великі (47,5 — 60 см). Джазові Т. відрізняються за величиною і формою, а також функціями. В сучасній виконавській практиці застосовуються такі різновиди Т.: турецькі, китайські, педальні (чарльстон), напальчикові, ритмічні та інші. Партія Т. записується в партитурі на нитці.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарілки — ТАРІ́ЛКИ. Словник української мови у 20 томах
  2. тарілки — Ударний музичний інструмент (ідіофон), входить до групи ударних; круглий металевий диск (у формі т.), по якому вдаряють паличками, або 2 однакові т., які вдаряють одна об одну; використовують різної величини, на штативах. Універсальний словник-енциклопедія