1. Словник-довідник музичних термінів

терція

(лат. tertia — третя) — 1. Один з основних інтервалів, який охоплює 3 ступеня. 2. Позначається цифрою 3. Велика Т. — інтервал, який має 2 тони; мала Т. — 1 1/2 — тони; зменшена Т. — 1 тон; збільшена Т. — 2 1/2 тони. 2. Третій ступінь від того, що заданий. 3. Те саме, що терцевий тон.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терція — те́рція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. терція — 1/60 миті Словник чужослів Павло Штепа
  3. терція — те́рція (від лат. tertia – третя) 1. Музичний інтервал, що охоплює три ступені діатонічного звукоряду. 2. Друкарський шрифт. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. терція — ТЕ́РЦІЯ, ї, ж. 1. муз. Третій ступінь діатонічної гами. Превалюючим акордом супроводу є, безперечно, тонічний тризвук, то в повному своєму вигляді, то (частіше) без терції (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. терція — -ї, ж. 1》 муз. Третій ступінь діатонічної гами. 2》 муз. Інтервал, вимірюваний трьома ступенями діатонічної гами. 3》 Третя нота, струна. 4》 Друкарський шрифт, розмір (кегль) якого дорівнює 16 пунктам (6 мм). 5》 заст. У математиці та астрономії – одна шістдесята частина секунди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. терція — Те́рція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. терція — ТЕ́РЦІЯ, ї, ж. 1. муз. Третій ступінь діатонічної гами. Превалюючим акордом супроводу є, безперечно, тонічний тризвук, то в повному своєму вигляді, то (частіше) без терції (Іст. укр. Словник української мови в 11 томах
  8. терція — Те́рція, -ції ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282. Словник української мови Грінченка