устої
Спільні загальні логічні категорії ладових елементів (звуків, співзвуч), які втілюють спокій, опору. У. є альтернативою неустоїв. В ритмиці У. — велика тривалість, в мелодиці — сильна доля. До У. належать тоніка, фіналіс, центральний тон, центральне співзвуччя.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устої — усто́ї множинний іменник Орфографічний словник української мови
- устої — Підвалини, основа Словник чужослів Павло Штепа
- устої — УСТО́Ї, їв, мн. Те саме, що підва́лина 2. Авторитет батьків в очах дітей залежить від характеру стосунків між батьком і матір'ю, від родинних устоїв (з наук. літ.); Нема сенсу ідеалізувати людей. Часи застою в багатьох спотворили моральні устої, підірвали твердість переконань (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- устої — -їв, мн. Те саме, що підвалина 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- устої — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
- устої — УСТО́Ї, їв, мн. Те саме, що підва́лина 2. Могутня хвиля національно-визвольних революцій майже цілком змела ганебну систему колоніалізму і тим самим підірвала устої імперіалізму (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах