фонограф

(від гр. phone — звук і grapho — пишу) — апарат для записування і відтворення звуку, який в 1877 році винайшов Т.Едісон.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонограф — фоно́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонограф — Звукописка Словник чужослів Павло Штепа
  3. фонограф — ФОНО́ГРАФ, а, ч. Апарат для записування і відтворення звуків механічним способом. У нас іще інша розкіш на сьогодні прилагоджена – цілий гарнітур нових валків до фонографа з піснями і розмовами різних знаменитостей (І. Словник української мови у 20 томах
  4. фонограф — -а, ч. Апарат для записування і відтворення звуків механічним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фонограф — фоно́граф (від фоно... і ...граф) апарат, яким вперше в кінці 19 ст. записували і відтворювали звук. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фонограф — Пристрій для механічного запису і відтворення звуку, винайдений 1877 Т.Едісоном; запис виконувався (за допомогою голки) на восковому обертовому валику, а відтворення полягало у передачі на мембрану (з'єднану з рупором) коливань голки, яка рухалась вздовж канавки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. фонограф — Фоно́граф, -фа; -графи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фонограф — ФОНО́ГРАФ, а, ч. Апарат для записування і відтворення звуків механічним способом. У нас іще інша розкіш на сьогодні прилагоджена — цілий гарнітур нових валків до фонографа з піснями і розмовами різних знаменитостей (Фр. Словник української мови в 11 томах