1. Словник-довідник музичних термінів

хоровод

(від гр. choros — юрба та водити) — стародавній вид народної синкретичної творчості, який поєднує спів, інструментальну гру і танець. Х. поширений у багатьох країнах (Англії, Грузії, Німеччині, Франції, Шотландії тощо, але особливо поширений під різними назвами у слов`янських народів ('веснянки' — в 'Україні, 'основка' — в Росії, 'хоро' — в Болгарії, 'коло' — в Сербії, 'корогод'- в Бєларусі і т.д.). Існує багато різновидів Х.: обрядові, ігрові, колові, півколові, ланцюжкові, танцювальні, крокові тощо. Х. використовувались в творах П.Владігерова, М.Леонтовича, М.Лисенка, М.Римського-Корсакова, І. Стравінського, П.Чайковського та інших композиторів.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоровод — хорово́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хоровод — ХОРОВО́Д, рідко ХОРОВІ́Д, у, ч. Досить поширений старовинний, перев. слов'янський масовий народний танок, учасники якого ходять по колу, співаючи й танцюючи та виконуючи певні рухи, підпорядковані драматичній дії; коло, гаївка, веснянка. Словник української мови у 20 томах
  3. хоровод — Дівки в хороводі — наче маків цвіт на городі. Порівняння дівочої краси з красою квітів. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. хоровод — -у, ч. Досить поширений старовинний, перев. слов'янський масовий народний танець, учасники якого ходять по колу з піснями, виконуючи певні рухи, підпорядковані драматичній дії; танок. || збірн. Учасники такого або подібного танцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хоровод — ТАНО́К (народна гра, учасники якої, взявшись за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи), ХОРОВО́Д, КО́ЛО, ТА́НЕ́ЦЬ рідко. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
  6. хоровод — ХОРОВО́Д, у, ч. Досить поширений старовинний, перев. слов’янський масовий народний танець, учасники якого ходять по колу з піснями, виконуючи певні рухи, підпорядковані драматичній дії; танок. Словник української мови в 11 томах