хот

(англ. hot — гарячий) — характерна для негритянського імпровізаційного джазу 1920-1930-х років манера гри, для якої характерними є збудженість, жвавість імпровізації, чіткий ритм і специфічна інтонація, зумовлена твердим звуковидобуванням і гострим переходом від попереднього до наступного звуку, а також застосування блю ноутс, вібрато, гліссандо, брудних тонів та інших інструментальних ефектів.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хот — -у, ч. Характерна для негритянського імпровізаційного джазу 1920-30-х рр. манера гри, якій притаманні збудженість, жвавість імпровізації, чіткий ритм і специфічна інтонація. Великий тлумачний словник сучасної мови