цинк

(нім. Zink — ріжок) — старовинний духовий мундштучний музичний інструмент з конічним стволом без розтрубу, 7 ігровими отворами. Звук — ніжний і яскравий. Звукоряд діатонічний. Різновиди Ц. — дискантовий, теноровий, басовий (серпент).Застосовувався в світський, церковній та камерній музиці XVI — XVII ст. композиторами А.Габрієллі, К.Монтеверді, Й.С.Бахом, Г.Ф.Генделем, К.Глюком та ін. Вибув з вжитку в ХІХ ст.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинк — цинк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. цинк — ЦИНК, у, ч. Хімічний елемент, ковкий метал синювато-білого кольору. Доторкнувшись до штабелів цинківок з динамітом, його пальці в темряві полізли по холодному цинку (Іван Ле); Тепер досить широко застосовують мікродобрива, що містять бор, мідь... Словник української мови у 20 томах
  3. цинк — цинк злод., тюр., вул. 1. таємний знак; попередження (ст)||вінк ◊ би́ти цинк таємно повідомляти, давати знак (ст)||вінк дати, давати цинк, подавати цинк ◊ давати цинк = би́ти цинк ◊ подавати цинк = би́ти цинк: Слухай, а куди подавати “цинк”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. цинк — I -у, ч. Zn. Хімічний елемент, проста речовина якого – синювато-сріблястий ковкий метал, яким вилучають золото з ціанідних розчинів, покривають інші метали (цинкування). II -а, ч. Старовинний духовий мундштуковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цинк — (нім. Zink) хімічний елемент, символ Zn, ат. н. 30; пластичний блакитно-білий метал. Застосовують для покриття (цинкування) виробів із заліза й сталі, виготовлення сплавів, у гальванічних елементах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. цинк — Zn, хіміч. елемент з атомним числом 30; легкоплавкий метал сріблястого кольору, крихкий при кімнатній темп.; на повітрі вкривається захисною плівкою окису; підлягає дії кислот і концентрованих лугів (амфотерність); міститься в мінералах (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  7. цинк — ЦИНК, у, ч. Хімічний елемент, ковкий метал синювато-білого кольору. Доторкнувшись до штабелів цинківок з динамітом, його пальці в темряві полізли по холодному цинку (Ле, Міжгір’я, 1953, 243)... Словник української мови в 11 томах