шен

Стародавній китайський губний орган, який складається з корпусу — резервуару, виготовленого з гарбуза, 17 бамбукових трубок з язичками, боковими творами і прорізами, мундштуком, налаштованим збоку. Стрій заснований на системі люй-люй. Застосовується як сольний, ансамблевий і оркестровий інструмент.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шен — шен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шен — -а, ч. Старовинний китайський губний орган, виготовлений з гарбуза та бамбукових трубочок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шен — шен, шенг китайський язичковий музичний інструмент типу губної гармошки. Словник іншомовних слів Мельничука