Єфросинія

Єфросинія, Фросина (Пріська)

жін. до єФросин.

Фрися, Фросинка, Фросинонька, Фросиночка, Фриська, Пріся, Прісенька, Прісечка, Проня, Фрузя, Фрузька.

Єфросинія Лук'янівна теж була жінкою простою, хорошою сусідкою і хазяйкою (І. Сенченко); Фросина посміхається з-під рожевої хустки й нічого не каже.— Казала мені одна людина, Фросиночка, що дідівство зовсім ні з чим не порівнянне почуття (Ю. Яновський);— Стривайте, стривайте, — пильно вдивляючись в гостя при м'якому світлі електроліхтаря, ..сказала Пріська Іванівна. —Та десь же тутечки вас бачила... (М. Рудь);Дві руки, як білі крила,Над чиїм плечем замають?Наді мною, над тобою,Мій товаришу, мій брате?Після ран та після боюБудем Фросю споминати (А. Малишко);— Фросько! —прикрикнув Митро. —я правду кажу, а ти все те до голови клади (є. Гупало);Зо мною, слухай же, осталисьДанило, чура мій, та я,Та Пріся, дочечка моя! (Т. Шевченко);Ой похилився гіль да гільДа на Ігнатів двір да двір.А ти, Юхимцю, пан да пан,Сховай Прісечку під жупан (Народна пісня);А як там дома зараз, на Кузнечній? Мала намір із Шсок прийти Проня (П. Тичина); — Добраніч, Фрузюх — сказав Іван (І. Франко).