Ірина

Ірина, Ярина

гр.; еігепе — мир, спокій.

Іринонька, Іриночка, Іринка, Іра, Іронька, Ірочка, Іруня, Іруненька, Ірунечка, Іронька, Іруся, Ірусенька, Ірусечка, Іруська, Ірця, Яринонька, Яриночка, Яринка, Ярися, Яруся, Рина, Ринонька, Риночка, Ринка.

Іздалека ще прощався Милим словом наш Іван: "Я все тебе кохаю, Мій милий тихий раю, Ірино, Ірино,Ірино моя!" (С Воробкевич);Три зіроньки ясні,Три дівоньки красні..Третя зірка ясна —Це Ярина красна (Народна пісня);— Ярино9 не впізнала?Моя лебідко біла!.. —Поглянула: —Тарасе!Тарасе! — й заніміла (А. Малишко);Вже весна, Іриночко, весна!Уже бруньки струнким березам терпнуть,Уже у квітня надвечір'я теплі,Уже Дніпро скресає і Десна (Г. Чубач);Іринко9 виростай велика! Тобі — зелені береги. Отак не знати б, де ж те лихо, Печалі тії, вороги... (П. Біба);...Аж тут убігли Іра і Оксанкай до тата кинулись, щоб розказать,а де вони були! а де ходили! (П. Тичина);Іра Будницька? Та невже оця тітонька — Іра Будницька? ..Бідна Іронькаї (А. Дімаров); — Я вже дійшов, Ірочко. Мені в цей двір (І. Ле);І внучатам із клуночка Гостинці виймала: ..Й намиста разочок Яриночці (Т. Шевченко);— Яриночко9 я придумала! Все буде якнайкраще! — Яринка з недовірою глянула на подругу (О. Донченко).