Андроник

Андроник, Андрон

гр.; aner (pod. andros) — чоловік і піке — перемога (буквально: переможець чоловіків).

Андринко, Андрононько, Андроночко, Андрончик.

— Я буду вашим лікарем. Зовіть мене Андроником Федотовичем (А. Дімаров); — Знайомся, Марку, з моїм гостем. Це Андрон Потапович Кисіль (М. Стельмах);— Чом ти зблід, Андрончикуі — кидає Сорокіна (О. Донченко).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Андроник — Андро́ник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Андроник — Андро́ник, -ка, Андро́никович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)