Андрій

гр.; andreios — мужній, хоробрий.

Андрійко, Андрієнько, Андрієчко, Андрійчик, Андрієць, Андрійцьо, Андрійш, Андрунь, Андрусь, Андрусик, Андрусенько, Андрусечко, Андрух, Андрушко.

Читав життя я, а не книжку —І світлі речі, і сумні.Андрій Самійлович МалишкоСидів, як батько, при мені (І. Дробний);Обійми знову ВамСьогодні я розкрию,З новим вітаючи життям,З новим життям, Андріюі (М. Рильський);У Андрійка кінь вороненький Перескочив хмиз зелененький. — Ой щь, Андрієчку, да й не становись, А щоб твоя потрава пилом не впала, Щоб твоя Мариночка з іншим не стала (Народна пісня);— Ставлять одну з маловідомих п'єс Горького, мені доручено головну роль. Чуєш? Ох, Андрію, Андрійку, Андрійчикуі Я божеволію від щастя (Л. Дмитерко);Зеленая рутонька жовто зацвіла, Ой десь мого Андрійця довго нема (Народна пісня);Як за|де Амдрійцьо з боярами,То витовче сад-виноград, гей! (Народна пісня);Ой із гори високої летить біле гуся, Нікого так не люблю, як того Андруся (Народна пісня);Андрусик встав і кинувся до дяді,І почоломкався старий Лука (А. Малишко);Молодий Андрусенько поклін б'є (Народна пісня);Ой мала я хлопця, хлопця Андруха, Андруха (Народна пісня).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Андрій — Андрі́й, -рі́я, -рі́єві, -рі́єм, -рі́ю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. Андрій — Андрі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Андрій — як (той) Тара́с Бу́льба з Андрі́єм, зі сл. стоя́ти, протистоя́ти і т. ін. Один проти одного. Григорій звівся .. Стояли так, як той Тарас Бульба з Андрієм, тільки це не Андрій,— це Григорій, і голова в нього не схилена погноблено, а гордо піднесена (І. Багряний). Фразеологічний словник української мови
  4. Андрій — Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають. Жарт між молоддю, аби викликати сміх, з імени Андрій. Андрію, Андрію, на тобі коноплі сію, дай мені, Боже, знати, з ким буду шлюб брати. Св. Приповідки або українсько-народня філософія