Гарасим

Гарасим, Герасим

гр.; gerasmios — поважний, шановний.

Гарасимко, Гарасимонько, Гарасимочко, Гарась, Гарасько, Гарасик, Герасимко, Гера-Симонько, Герасимочко, Герась, Герасько, Герасик, Гера.

Кликав мене Гарасим, Гарасим,Щоб я пошла грати з ним (Народна пісня);Герасима наші люди Прозивають патрулем,Бо під вікнами у ЛюдиПатрулює день за днем (В. Лагода);Зустрів [Тимко] на мосту Гараська Сича (Григорій Тютюнник);Гарасимочку! Гарасимочку!Звав мене в долиночку, в долиночку (Народна пісня);Ілько і друг його ГарасьЩасливі з простої причини:їм рибна ловля удалась (М. Рильський);Вів Тарасика ГарасикТарасика Тарасик (П. Усенко);Що зірочка по хмароньці як бродить, дак бродить,Що Герасимко до Галочки як ходить, дак ходить (Народна пісня);Молодою, ой, молодоюполишив менемій неутішний TepacvKOjполіг головою, сердешний,ще на тій на германській (В. Корж).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гарасим — Гара́сим іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови