Дарина

Дарина, Одарина, Одарка

утв. від чол. імені Дарій.

Даринка, дарійка, Дара, Даронька, Дарочка, Дарка, Дарця, Даруся, Дарусенька, Дарусечка, Даруня, Даруненька, Дарунечка, дАіНА, ДАіПЕНЬКА; Одаря, Одаронька, Одарочка; Дора.

До Ганни приїхала П сестра Одарка. Звала себе Даріею Кіндратівною, але на селі була по-старому Дариною (Ю. Яновський);ВінПримостився з Одаркою малоюКрай матері, підставивши ослін (Б. Грінченко);Він не міг, він не міг не зайти, Проминути нашу хатину...— Завтра знов мені ляжуть фронти. Покажи, Даринко, дитину! (В. Малишко);Дарійку починала тривожити ця таємнича гостя (Д. Бедзик); — Слухай, Дарусю, я тебе, як рідної сестри послухаю. Як ти мені порадиш? (Леся Українка); Спочатку всі думали, що вона переросте свою красу, з янголятка зробиться цибатою Даркою (Ю. Яновський);Ой веселе весілічкоТа й весела хата,Та й Даруська веселенька,Бо в'на має тата (Народна пісня);Ой заплачеш, Дарусечко,Та будеш плакати,Вже не буде сопілочкаКоло хати грати (Народна пісня);Попід сінечки два василечки, Котрий ущипне — пахне. У Даруненьки два віночки, Котрий возьме — плаче..— Була, Даруньо, не неділенька, не дві, Було ходити, було носитиПо два віночки собі (Народна пісня);Між вербами, осиками,Між грушами, кислицями —Там Андрійко траву косе,А Одаря коню носе (Народна пісня);Та чи я ж тобі, Та й Одарочко, Не казала,Та чи я ж тебе, та й Одарочко, Не втішала (Народна пісня).