Дзвенимира

слов.; від дзвен- (дзвеніти) і мир-(мирний, мир).

Дзвінка, Дзвінонька, Дзвіночка, Дзвшуся, Мира, Мирка, Мирця, Мирося, Миросенька, Миросечка, Мироська.

Ні, не влучила куля Довбуша,Дзвінка зрадила в ніч глуху.І несуть його, воя доброго,По гірському несуть шляху (Л. Забашта);Валя заколисувала свою одиначку Дзвінку, що прокинулася (Р. Федорів).