Ліліана

Ліліана, Лілійна

запозичене: нім., італ., ісп. Liliana; можливо, від лат. lilium — лілія. ЛІЛіХНКА, Лідійнка, ЛіАНА, ЛіАнКА, Ліна, Ліля, Лілинка, Ляна, Линя; Ина; Хня.

Нам ти навік дорога, Ліліано,Будем тебе шанувать і любить —Хай і за те, що пішла в партизани,Хай і за те, що збиралась зробить (М. Шеремет);Ви, Ліліяно, пишіть гостренько,Слово сильніше від кулі бува... (М. Шеремет);Радісно з ним працювати, Лілянко, Бачить далеко орлиний зір... (М. Шеремет);Вчора фашистам зробили "весілля", Добре ж вони хильнули вина! Хлопці гукають: — Поїхали, ЛіляХ — І ось — четверта в санях вона (М. Шеремет).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ліліана — Ліліа́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови