Митрофан

гр.; meter (pod. metros) — мати (матері) і phaino — показую, виявляю (буквально: подібний до матері).

— Що з вами, Митрофане Борисовичу? — питає Степан (І. Сочивець).

Михайло д.-євр.; ім'я Mikha'el від ml-kha-'el — хто як Бог (рівний Богові).

Михайлик, Михайличок, Михайличко, Михайлонько, Михайлочко, Михайлуньо, Михалко, Михалик, Михаль, Михальо, Михальйк, Михань, Миханько, Миханьо, Михась, Михасик, Михасько, Михасьо, Михлик, Мись, Мшішо, Миша, Мишеня.

— А дивися, Михайло, щось до нас приїхало:Ой чи чужина, чи родина,Чи твоя перша мила? (Народна пісня);Капрійський погойдує острів,Немов корабель на причалі.З промінням зливаються бризки,З рибальською — пісня чаїна.Михайло іде Коцюбинський,Ступає за ним... Україна (Б. Степанюк);Прощай, прощай ти, Михайлику,Прощай, зятеньку наш,Пускай, пускай ти сестричкуВ гостоньки до нас (Народна пісня);— Михайле! Михайле! Михайлочку! Вставай! — піднімала його голову (О. Кобилянська):За нашим садом три місяці рядом: Первий місяць — молодий Степанко, Другий місяць — молодий Михалко (Народна пісня);Ой з-за гори високої надлетіла чайка. Нікого так не люблю, як того Миханька (Народна пісня);— Я недобра, Михасику? — здивована, запитала Юлія.— Так, пані недобрі, —мовив.. Михась (І. Франко);Подивися, Наталю,Як танцює Михальо (Народна пісня);Малий Михлик стояв на порозі, в одній руці тримаючи книжки (є. Гуцало); Усі мовчали, кожного вразило те, що сказав Мишко (О. Донченко);Друг мій Миша АлексєєвМені Марлінського читав (М. Рильський);Чому його називали Мишунею? Та тому, що ніяке інше ім'я до нього не пасувало — ні Михайло, ні Мишко, ні Михась. Лише — Мишуня (Ю. Яновський).