Наталія

Наталія, Наталя, Наталка

лат.; natalis — рідний.

Наталонька, Наталочка, Наталкіня, Наталюся, Наталька, Натальця, Натаїна, Натаїшса, Ната, Натуся; Тала, Талонька, Талочка, Таля, Тата, Туся, Тусенька, Тусечка.

В Болехові баталія,Там Кобринська НаталіяВ величезний будинокВсіх зібрала русинок.Одна варить, друга місить,Третя хлопські діти тішить..А Натальця з старшенькимиПильно держить школу з ними (І. Франко);— Наталю! Наталочко!.. Дитино моя (П. Мирний);За нашим садом три зірочки рядом:Первая зірка — молода Марточка,Другая зірка — молода Зінька,Третя зірка — молода Наталка (Народна пісня);Петро: Миколо, братику мій рідний! Скажи по правді: чи давно Наталка з матір'ю тут живуть і як вони прозиваються? (І. Котляревський);Кожний раз, коли прийду, одчинеі сідає біля неї знов.Я дивлюсь холодними очимана його й Наталочки любов (В. Сосюра);Ой ходила та й НаташаПо крутій горі (Народна пісня);Все проминуло, і вже не поверне до нас Юний Волконський і ніжна Ростова Наташа(Б. Олійник);Та як навесні садочки цвістимуть, Мимо твій двір подружки йтимуть. Вони будуть та й до хати привертати, Вони будуть та й Наташку викликати (Народна пісня);Народилася русява доця,І назвали Нашою її..Так от у будинку невеличкім,Що сховався за зелений хміль,І зросла Ношуся біля річки.Недалеко жив і я відтіль (С Мушник);— Зоставайся, ніч настала, все в ту мані-молоці. — Спать мене поклала Тала на дівочій руці (П. Тичина);"Сонце! сонце!" — вигукує Талочка (Ю. Щербак);— А взагалі селяни як? — питався Корецький, нахиляючися до Талі і пригортаючи її (Б. Грінченко).