Оксана

Оксана (Оксинія, Ксенія; Аксинія)

гр.*; можливо, від хепіа — гостинність або xenios (жін. хепіа) — чужий, чужоземний.

Оксанка, Оксанонька, Оксаночка, Оксануся, Аксиня, Аксинька, Аксинонька, Аксиночка, Аксинка, Аксиня, Аксинька, Аксе-Нонька, Аксиночка, Акскіта, Акскупса, Акскітонь-Ка, Аксюточка, Койня, Ксинка, Ксинонька, Ксиночка, Ксиня, Ксинька, Ксиненька, Ксинечка, Ксана, Ксанка, Ксанонька, Ксаночка, Ксюта, Кскітка, Ксійтонька, Кскіточка, Оксина, Оксинка, Оксинонька, Оксиночка, Оксиня, Оксинька, Оксиненька, Оксинечка, Оксина, Оксинка, Оксиня, Оксинька, Оксинонька, Оксиночка, Оксюта, Окскітка, Окситонька, Окскіточка.

Мати Оксану родила,Місяцем обгородила,Сонечком підперезала,На село виряджала (Народна пісня);Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана (T. Шевченко);Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла.Найпсмирен'ииі імена,їх походження та варіантиОй рано, рано, дуже рано,Оксано, ти від нас пішла (П. Тичина);Лежала Недовго щось, седмиці з три, І все до крихти розказала... Мені і Ксенії сестрі (Т. Шевченко);Ой заручена та й Оксанка, зарученая, Дала свою білу ручку на заруку.— Ой ручко моя, білесенька у батенька,Ой чи будеш ти така білесенька у свекорка? (Народна пісня);— ОксаноОксанко!- Оксаночко!.. — нахилились над нею його здивовані й радісні очі (М. Стельмах);Молодая да Аксиночка,Куди тебе батько оддає? (Народна пісня);— Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов (Р. Савицький);До клубу зайшла Ксеня Дончук (А. Іщук);На клаптиках, принесених звідтіль, слова про те, що все гаразд, цілунки,як вчиться Ксана? Твій Василь (М. Бажан);Ішла Оксеня на посад (Народна пісня);Оксенка в батька на отходіПосадила горіх в огороді (Народна пісня);Хвалилася Оксенечка:— У мене коса до пояса І на личеньку краса. Учув тоє Івасенько:— Не хвалися, Оксененько (Народна пісня);Там Оксиня красу сіє, розум садить (Народна пісня).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Оксана — Добрий день! Читаю “Хрещатик” і бачу, що в деяких ваших співробітниць таке ж саме ім’я, як і в мене, – Оксана. Мені воно дуже подобається, а звідки походить і що означає, не знаю. То, може, розповісте в “Уроках державної мови”. Буду вдячна. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Оксана — Окса́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Оксана — Окса́на, -ни, -ні, -но! Окса́нин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)