Орина

Орина, Орися

гр.; те саме, що ІРИНА.

Оринка, Оринонька, Ориночка, Ориня, Оринька, Ориська, Орисенька, Орисечка, Орисонька, Орисочка, Оришка, Оришенька, Оришечка, Орка, Бронька, Брочка.

<�Вго ти, ОриноТ9 (Ся ОринаБула єдиная людина,Що не відбігла ще її,Чим мала, хору годувалаІ доглядала, й пильнувала...) (І. Франко);Була в мене дівчина Орися,Тоді в мене всі кучері вилися (Народна пісня);Прохор Осауленко до вбогої сироти Оринки Лободівни горнеться (П. Куліш); Ориня кінчила другий рік учительської семінарії (С Ковалів); — Оришко! Оришко, де ти? —» гукає в сінях Тетяна. Орися тріпнулася, як пташка, до хати (О. Пчілка).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Орина — Ори́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Орина — Іри́на і Ори́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)