Потап
гр.*; можливо, від слів potapos, podapos — "звідки?", "з якої країни?", що зустрічаються у "Новому
Заповіті".
Поталко, Потапонько, Потапочко, Потап-Чик.
Потоп взяв маму на руки і виніс (М. Коцюбинський); Потоп Семенович звично торкнувся шоферового плеча (м. Рудь).
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Потап — Пота́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови