1. Власні імена людей. Словник-довідник

Сава

Сава (Савка)

арам.*; можливо, від sab ha — старий, дід; дехто, розглядає це ім'я як скорочений варіант імені Саватій.

Савко, Савцьо, Савонька, Савочка, Савчик.

Стоїть явір над водою, в воду похилився, Іде Сова з Немирова, тяжко зажурився (Народна пісня);На Дінці, де переправа, — Скрип іржавий. У поромника у Сави — Клопіт, справи (С. Мушник);Совка ловив рибу, і йому треба було лози на сажі (Б. Грінченко); Совко Гордієнко., подивився у вікно і підійшов до натовпу (М. Хвильовий); — А на поповнення, Савочко, не надійся. — Боженко не любив довго сердитись на Совку (О. Довженко).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сава — Са́ва 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Са́ва 2 іменник жіночого роду річка в Південній Європі Орфографічний словник української мови
  2. Сава — Са́ва: ◊ яки́й Са́ва, така́ його сла́ва (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. Сава — Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Бідному всюди погано. Який Сава, така й його слава. Який Сава, така й слава. Як поводиш себе між людьми, так про тебе і говорять. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Сава — Р. на Балканському півостр. (Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеґовина, Югославія), права притока Дунаю; довж. 945 км; витоки в Альпах; гол. м.: Любляна, Заґреб, у гирлі — Белґрад. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Сава — Са́ва, -ви, -ві, -во! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)